Анатолій Михайленко: ми – реально стійкі люди

Певна кількість клубів УФК працюють у прифронтових регіонах. Про те, як в умовах війни, під обстрілами та атаками шахедів працює у Запоріжжі клуб Concordia, де тренуються топові каратистки країни Еліна Сєлємєнєва і Олександра Шолохова, розповів президент клубу, голова Запорізької обласної федерації карате Анатолій Михайленко.

Сьогодні російські війська стоять у 30 км від Запоріжжя, а велика частина області окупована агресором. Місто постійно обстрілюють ворожі ракети та безпілотники; сумні новини з Запоріжжя надходять майже щодня. Проте і в таких екстремальних умовах клуб Concordia продовжує системно та плідно працювати, а кращі спортсмени клубу регулярно виступають на великих стартах.

«До війни в нас було два зали та під 400 спортсменів, - розповідає Анатолій Михайленко. – Сьогодні маємо сотню спортсменів та один доджо – але це мій улюблений майданчик, окреме приміщення, де колись був магазин мережі «Простор». Цегляна будівля з дерев’яними вітражними вікнами – саме такий зал був у кумира мого дитинства Майка Тайсона. Вікна з ролетами, які ми опускаємо перед кожним тренуванням – і працюємо, не зважаючи ні на що. Так, йдуть обстріли, працює ППО, вікна тремтять, але за три роки війни ми стали іншими».

Президент клубу Concordia згадує, як після початку війни він з великими труднощами евакуював групу кращих своїх спортсменів до Польщі. Там у місті Лодзь їх прийняв Мацей Гавловський, керівник клубу «Олімп». Старшою тієї групи була Олександра Шолохова, якій допомагала мама одного з юних атлетів Тимура Костюкова. Сам Анатолій мотався між Запоріжжям та Львовом, спілкувався зі своїми спортсменами по відеозв’язку.  До групи в Лодзі доєднались декілька спортсменів Concordia, які виїхали з України самостійно до інших країн (Італія, Німеччина): адже там була команда, друзі, умови для життя та тренування в мирних обставинах. Проте діти сумували за Запоріжжям, навіть переймались через те, що вони перебувають у спокої, коли рідне місто потерпає від війни.

Через чотири місяці більша частина групи з Польщі на чолі з Олександрою Шолоховою та Еліною Сєлємєнєвою повернулась додому. Анатолій Михайленко поновив тренування та набір нових учнів через рекламу в соцмережах.

Безумовно, ситуація для роботи важка. У Запоріжжі сьогодні багато вимушених переселенців та мало бізнесу й грошей. Регіон для карате втрачено, адже декілька важливих міст (Мелітополь, Бердянськ) опинились під окупацією. Немає можливості проводити турніри й відповідно заробляти кошти. Головна проблема сьогодні – дефіцит коштів, адже кращим спортсменам клубу і тренеру треба виїжджати на змагання, є питання оренди, інвентарю, обладнання тощо.

Втім, Анатолій не скаржиться і дивиться у майбутнє з оптимізмом. «Ми – реально стійкі люди, - стверджує він. – Ми важко виживаємо, але у нас є азарт і сила, є велика мотивація і є надія. Ми приходимо до зали і тренуємось з кайфом. Труднощі роблять нас ексклюзивними».

«Щодо тих, хто пішов від нас, - відзначає тренер, - йдуть ті, хто мав піти, ті, хто втратив смак до тренувань. Так, у прифронтовому місті всі плавляться, проте нові діти, яких ми сьогодні виховуємо, ростуть зовсім іншими. Це селекція. Навіть коли від вибухів хитається дах, ніхто не смикається – це реалії нашого життя. Але ж саме з цих юних спортсменів виростуть чемпіони».

Окремим теплим словом Анатолій згадує свого партнера, співзасновника Concordia, тренера Олександра Рудакова. Він пішов на фронт, воював в Ізюмі та Куп’янську – куди Анатолій з братами Стасом і Ярославом Горунами привозив гуманітарну допомогу від благодійного фонду «На часі». Сьогодні Олександр тренує новобранців в учбовому центрі у Новомосковську та ще й здійснює фінансову підтримку Concordia. Анатолій підкреслює, що саме Рудаков свого часу привів до клубу Олександру Шолохову, майбутню переможницю етапів Прем’єр Ліги та Серії А.

Прес-служба УФК